У Державному архіві Служби Безпеки України у Києві зберігається оригінал Наказу ч. 3/44 Головного Військового Штабу Української Повстанської Армії. Документ підписаний виконуючими обов’язки керівника штабу О. Перебийносом та Головного командира Тарасом Чупринкою і датується 27 січня 1944 року. Загальновідомо, що ці псевдоніми належать діячам національно-визвольного руху Дмитру Грицаю та Роману Шухевичу.
від 27 січня 1944 р. Фото – http://avr.org.ua/
Згідно з наказом, з дня видачі починала діяти система нагород та відзначень.
Найвищою нагородою був Хрест бойової заслуги шести ступенів — Золотий, Срібний та Бронзовий, з двома клясами кожен. Найнижчими бойовими нагородами стали Похвала в наказі Військової округи та признання наказом командира підрозділу (підвідділу).
Хрести заслуги на відміну від попередніх стосувалися не тільки військових, але й цивільних за роботу не в Збройних силах, а для Збройних сил. Ця нагорода мала лише три ступені (Золотий, Срібний, Бронзовий), без поділів.
Окрім хрестів, наказом передбачалися Відзначення за рани та Пропам’ятна відзнака УПА. В наступних статтях наказу уніфікувалися знаки розрізнення за званнями та функціями (посадами).
Зрозуміло, що прописана в наказі система нагород та відзначень в умовах УПА нормально функціонувати не могла і реальні нагороди ніхто не бачив. В кращому випадку про нагородження конкретний чоловік дізнавався з документів чи преси. І це якщо пощастило, адже значна частина власників Хрестів була відзначена посмертно.
Лише у 1950 році Українська Головна Визвольна Рада затвердила проекти нагород авторства Ніла Хасевича. У 1951 році в Німеччині було виготовлено незначну кількість Хрестів, частину з яких було передано в Україну. Відомо, зокрема, що в травні 1954 року в криївці захопленого в полон останнього Головного командира УПА було вилучено комплект повстанських нагород.
Зараз існує практика вручення нагород родичам загиблих повстанців. Однак, попри якісні та кількісні показники у дослідженні збройної боротьби ОУН та УПА, залишається величезна проблема ідентифікації осіб. Поєднати, згадане в нагородному листі, псевдо з реальним іменем та прізвищем в багатьох випадках вкрай складно.
Кажуть, що УПА — єдина партизанська армія в історії, що мала власні нагороди. Може і ні, але це вже не наша проблема…
Підготував Володимир Муравський
