8 жовтня 1962 року о 9 год. 12 хв. у приміщенні федерального суду в німецькому місті Карлсруе розпочався один з найвідоміших судових розглядів української тематики ХХ ст. Процес відбувався за надзвичайних заходів безпеки. Жорсткий пропускний контроль, зал № 232 без вікон. Справу розглядав Третій сенат в складі п’яти суддів під керівництвом головуючого, доктора Гайнріха Яґуша.
На лаві підсудних знаходився 31-річний уродженець Львівщини Богдан Сташинський, який у березні 1961 р. утік на територію Західного Берліну та здався німецькій поліції. Під арештом Богдан Сташинський дав покази про співпрацю з КҐБ та виконання його завдань, зокрема, вбивства лідерів визвольного руху Лева Ребета та Степана Бандери у 1957 та 1959 рр.
Головним завданням суду було підтвердити правдивість свідчень. Справа ґрунтувалася виключно на словах підсудного. Жодних свідків. Ніяких вагомих доказів. Навіть викинуту в струмок зброю Сташинського знайдено не було. Лише слідчі експерименти і детальні описи минулих подій переконували у правдивості озвученого.
Момент вимагав мобілізації зусиль представників Організації Українських Націоналістів. Люди колись вчили історію і добре пам’ятали паризький урок 1927 року, коли суд над вбивцею Симона Петлюри перетворився на процес над визвольною боротьбою України. Наступник Степана Бандери на посаді лідера Організації, Степан Ленкавський та його оточення, окрім необхідної юридичної підтримки, взяли на себе обов’язок щільного спілкування з іноземною пресою. У готелі “Кайзергоф” було відкрито прес-центр Організації.
Західна преса описувала методи діяльності радянських спецслужб. Було названо організаторів злочинів – перший секретар ЦК КПСС і голова уряду Нікіта Хрущов, керівник парламенту СССР Клім Ворошилов і голова КҐБ Алєксандр Шелєпін. Знову актуальними для світу постала тема українського визвольного руху в СССР, порушення комуністичним режимом усіх можливих міжнародних договорів.
Не зважаючи на жорстку позицію прокуратури, що вимагала довічного ув’язнення, суд прийняв до уваги розбіжності в оцінці дій підсудного серед адвокатів та родичів загиблих. Богдана Сташинського, як виконавця політичної волі Кремля, без свідчень якого, злочини не мали шансів на розкриття, було засуджено до восьми років тюрми. Вирок було оголошено 19 жовтня.
Підготував Володимир Муравський
