У німецькій Баварії є місто Фюрстенфельдбрук. Місто не мале. Близько 200 тисяч мешканців. Один з районів міста називається Пух. Головним місцевим храмом є католицький костел св. Себастьяна, в якому один з вівтарів присвячений Блаженній Едіґні з Пуху. Згідно інформаційних вказівників, перепоховання решток Едіґни у костелі в 1600 році і зробило храм місцем паломництва.
Уся ця інформація не мала б для нас якогось особливого значення, якби не той факт, що Едіґна, згідно переказів, була донькою французького короля Генріха І та Анни Київської, тобто внучкою Ярослава Мудрого, правнучкою Володимира Великого і т.д.
Легенда про Едіґну з Пуху доволі скупа на біографічні відомості. Окрім вірогідного королівського походження, відомо, що до Баварії Едіґна потрапила, втікаючи від планованого шлюбу. Він суперечив виконанню Її обітниці вічного дівоцтва. Впродовж 35 років Едіґна прожила життям відлюдника у дуплі старої липи. Далі все за законами жанру – настанови у вірі, проповіді, допомога нужденним, навчання грамоті та численні дива після смерті. Померла Едіґна 26 лютого 1109 року.
Попри те, що відлюдниця з Пуху лише Блаженна і канонізації не мала, для нас Едіґна цікава не так справами своїми, як вірогідним українським походженням.
Пам’ять про Блаженну живе й донині, доказом чого є поширення серед жінок регіону такого рідкісного загалом імені.
