Меню Закрити

200-річчя Олекси Бахматюка

Олекса Бахматюк

10 грудня 1820 року у місті Косові на Івано-Франківщині народився один з найбільш впізнаваних гончарів українського світу – Олекса Бахматюк.

Славу Майстрові принесли пічні кахлі з наївними барвистими зображеннями. “Стилет і Стилос” відібрав сім кахлів за власним смаком.

Панський виїзд
Кахля “Панський виїзд”. Музей Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (далі – Косів)

Сам Майстер підписував свої роботи прізвищами Бахмінський або Бахміцький. Проте прізвище його батька Бахматник.

Пан з собакою
Ніби собака, але… Кахля з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (далі – Коломия)

Петро Бахматник переселився до Косова з Наддніпрянщини у 1810 році. Ази справи Олекса Бахматюк дізнається у власного батька, який теж був гончарем. Місцевого колориту набув на навчанні у косівського майстра Петра Баранюка.

“Вершник” – один з поширених образів на кахлях О. Бахматюка. Зі збірки Івано-Франківського обласного художнього музею

Вершиною визнання Майстра Бахматюка була золота медаль та грошовий приз на Етнографічній виставці у Коломиї у 1880 році.

Лев з колесом
Кахля “Лев з колесом”. Коломия

Роботи Олекси Бахматюка поширені музеями, але цілих збережених печей залишилось одиниці. Врешті, їх і не могло бути багато. В Україні сьогодні такі печі можна побачити у Львові, Коломиї, Косові, селах Банилів на Буковині та Вербовець і Криворівня на Івано-Франківщині.

Вивчення багнетного бою
Кахля “Вивчення багнетного бою”. Коломия

Одна з печей зберігається в Етнографічному музеї міста Шльосс-Кітзее в Австрії. Її, вірогідно, було зроблено на замовлення імператора Франца-Йосифа під час відвідин Коломиї у 1880 році.

Кахля "Бенкет"
Кахля “Бенкет”. Коломия

Наша культура багатша, ніж видається. Не мусить подобатися все. Шукайте своє і знайдете. Чого Вам і бажаємо.

Без жіночої теми ніяк. Кахля з Косова

Для написання допису використано альбом “Олекса Бахматюк. Художня кераміка” (упорядник – Орест Чорний) з сайту “Бібліотека українського мистецтва” (http://uartlib.org/)

Підготував Володимир Муравський