Меню Закрити

Ярослав Осмомисл: повернення

Саркофаг Ярослава Осмомисла

Археологічні дослідження здатні викликати вибух національних почуттів. Такими були розкопки літа 1937 року у селі Крилос, де експедиція під керівництвом доктора Ярослава Пастернака локалізувала місце знаходження Успенського собору – головного храму літописного столичного міста Галича. Кульмінацією було виявлення саркофагу з рештками одного з найвідоміших галицьких князів – Ярослава Осмомисла. Знахідка підняла хвилю ентузіазму. Увага преси, масові екскурсії. Однак пройшло кілька років, почалася Друга світова війна і рештки князя були загублені. Ярослав Пастернак, що емігрував на Захід, у жодній публікації не згадував про долю знахідки свого життя. У музеях її слідів не знайдено. Ярослав Осмомисл, як раптово з’явився на шпальтах газет 1937-го, так само раптово покинув публічний світ.

Саркофаг під час розкопок Успенського собору в Крилосі. 1937 р. Зараз – Івано-Франківський краєзнавчий музей

Так тривало до 1991 року, коли відновлена Українська греко-католицька церква, зайнялася упорядкуванням належного їй простору, зокрема собору св. Юра у Львові. Перед очільником церкви, митрополитом Мирославом Іваном Любачівським стояло питання перепоховання останків Патріарха Йосифа Сліпого з Риму. Для цього треба було впорядкувати крипту головного храму, перевірити стан могил митрополитів Сильвестра Сембратовича та Андрея Шептицького.

Організатором розкопок стало Наукове Товариство ім. Шевченка. До групи дослідників увійшли троє львівських археологів – Микола Бандрівський, Юрій Лукомський та Роман Сулик.

На другий день досліджень, 14 листопада 1991 року, було зроблене сенсаційне відкриття. У підземеллі виявлено невелику фанерну скриньку з людськими рештками. Кістки та череп обгорнуті папером. Поруч з ними лежала запломбована пляшка з листом.

Др. Ярослав Пастернак

Лист був написаний на бланку Музею НТШ. Ось його найважливіша частина: «Отсим заявляю під словом чести науковця, що приложені до цього письма кости – комплектний скелет старшого мужчини – є ті самі, які я знайшов у кам’янім саркофагу серед фундаментів княжої галицької катедри в Крилосі. Це є тлінні останки основника згаданої катедри, галицького князя Ярослава Осмомисла, що помер 1187 р., бо як виказують основні історичні досліди, тільки він один з усіх галицьких князів міг бути похований у катедрі княжого Галича… Доц. д-р. Ярослав Пастернак, директор Музею НТШ, дослідник Крилоса».

Документ не викликає жодного сумніву. Ярослав Пастернак проводив дослідження у крипті перед війною, а, отже, мав доступ до місця знахідки. Таємницею залишаються обставини. Що змусило археолога заховати княжі останки? Чи знав про це митрополит Андрей Шептицький? Відверто дивує і дата листа – 31 серпня 1939 року. За день до початку війни!!!

Поховання Ярослава Осмомисла в крипті собору св. Юра у Львові

Зрозуміло, що приналежність решток, які і зараз зберігаються в крипті собору св. Юра, саме князю Ярославу Осмомислу є питанням віри. Адже на заваді офіційного наукового визнання їх такими, стоять справедливі питання. Бракує супровідного інвентаря, подібні знахідки і т.д. Проте це нічого не значить для віри. Особисто я – вірю.

Підготував Володимир Муравський