«Стилет і Стилос» має величезну слабкість до предметів археології і планує серію матеріалів. Проте, ця справа не така проста, як здається.
Діло в тім, що в публікації професіонала майже ніколи не сказано, де артефакт зберігається. А музейний вказівник рідко має в тексті прізвище археолога і дату розкопок. Все так, ніби археолог знайшов, зафіксував і закопав назад, а предмет до музейної вітрини якось дочалапав на атрофованих від довгого лежання лапах. Тому написати одне конкретне речення з фактажем часом видається нереальним.
Сьогодні представляємо експонат Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського. Це різновид зброї, який має кілька назв – обушок, кистень, бойова гиря. Його варіанти часто показують в історичних фільмах, але переважно металеві та з шипами.
Чернігівський обушок походить з культурного шару датованого першою половиною ХІ століття. Знайдений під час археологічних розкопок валу Дитинця давньоруського Чернігова у 1984 році під керівництвом знаного спеціаліста Володимира Коваленка.
Виготовлено обушок з рогу лося, матеріалу не надто довговічного та менш ефективного від металу, особливо за умови розвитку та поширення середньовічного обладунку.
Фото Чернігівського обласного історичного
музею ім. В. В. Тарновського
Силу ураження цієї зброї без експерименту уявити важко. Доброго ролика із застосуванням, власне, кістяних/рогових гирь знайти не вдалось. Можна спробувати, наприклад, з кокосовим горіхом чи більярдною кулею.
Врешті, допис не про зброю та її ефективність, а про давній артефакт з династичним знаком, якому судилось стати національним гербом. А подібних реліквій не так вже й багато.
Велика подяка за допомогу директору Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського Сергію Лаєвському, старшому науковому співробітнику музею Людмилі Ситій та керівнику «Сіверського історичного порталу – «Північний вектор» Олександру Ясенчуку.
Підготував Володимир Муравський
