Спокійно. Майте витримку… Ніхто не знайшов ніяких документів про візит видатного натураліста до Яворова. Мало того, я переконаний, що цей великий дослідник поняття зеленого не мав не те, що про Яворів, але й про сам Бердичів. І ніхто не знайшов тут жодних праісторичних решток. Все просто – сьогодні 1 липня і в цей день у 1858 р. Чарльз Дарвін представив науковому товариству свою теорію еволюції. Це ту, де палка-копалка зробила з мавпи людину.
Чарльза Дарвіна та Яворів пов’язала інша колоритна фігура – о. Гавриїл Костельник. Той самий, що в 46-му за сприяння НКВД сказав, що всі греко-католики є не тільки православними, але й православними московського патріархату, а ті, хто не хоче, мусять їхати на знайомство з палкою-копалкою. Те останнє говорив, напевно, не він і було це, на жаль, зовсім не смішно.
Як додумався о. Костельник до такого і як впливало на нього НКВД – тема іншої розмови. Був це, без сумніву, неординарний чоловік, талановитий публіцист, професор богословської академії, письменник, редактор. Пан-отець цікавився багатьма темами, від тонкощів церковного обряду до чудес та містичних проявів. Очевидно, думки Чарльза Дарвіна, що суперечили біблійним основам, ставили під сумнів акт творення людини Богом, були гостро прийняті церквою. І де б то міг змовчати о. Гавриїл!
У ту страшенно віддалену технологічно епоху, яких сто років тому, люди без інтернету, телефону, телебачення і радіо ще часто використовували старі дідівські методи поширення інформації – публічні виступи, реферати. Їх готували усі громадсько активні, починаючи від студентів для місцевих осередків «Просвіти» до поважних громадян.
Отже десь у 20-х роках минулого сторіччя до Яворова мав приїхати згаданий священик з доповіддю про теорію еволюції. На дверях «Народного дому» було причеплене оголошення з назвою «Людина і тварина». Діло ясне, що абсолютна більшість публіки, що зібралася, були ґазди міста і повіту, які хотіли почути щось корисного про розведення та догляд за худобою. Після вступу референта господарі, які, відповідаючи взаємністю, знали про сера Чарльза, як той про Яворів, почали лупати очима і переглядатись між собою. Геть не вловивши логіки о. Гавриїла, слухачі зрозуміли, що йдеться про якесь дурне, тобто власне мавп’яче походження і з гамором та буркотінням почали залишати зал.
Виступ перервався, а у першому ряді залишився один кмітливий чоловік. Після тривалої паузи він звернувся до виступаючого: «Знаєте отче, те, що люди колись виводились від мавп в країнах, де вони водяться, я ще можу зрозуміти, але в нас?…»
